Що кому любе? (Слухати казку)

Ця українська казка розкаже вам про дививожні пригоди кота, кур, гусей.  Одного разу вони пішли воду шукати та й вирішили поплавати.

Але, як виявилося тільки гуси полюбляють воду. Кожен з них спробував плавати і зробив для себе остаточний висновок про свою «купіль», кому яка підходить.

Казка вчить кожному бути на своєму місці: «З того часу гуси купаються у воді, коти миються на печі, а кури порпаються в поросі.»

Жив раз давно-предавно чоловік, котрий мав кота, гусей та кури. Як наступило літо й сонце добре припекло, гуси зібралися воду шукати. Ідуть, ідуть, ідуть. Зустріли курочку.

— Куди йдете, гуси?
— Шукаємо воду, бо велика спрагота.
— І я йду з вами,— каже курочка, бо ж і її сонце пригріло й дуже тепло їй вчинилося, що аж рот роззявила...
— Ну, ходи з нами.

Ідуть, ідуть, ідуть. Зустріли кота.
— Куди йдете? — питає кіт.
— Шукаємо воду.
— І я з вами піду, добре?
— Ходи.

Ідуть, ідуть, ідуть. Нарешті побачили озеро. Гуси знялися на крила й полетіли у воду. Плавають, купаються, й так їм добре, що аж гогочуть. Курочка й кіт стали на березі й дивляться. Сонце парить. Дуже хотіли б залізти у воду, але бояться... Аж ось помітили у воді таких, як вони, кота й курочку.

— Ну, коли вони не бояться, то чого нам боятися? І поскакали у воду... Але нараз почали тонути. Лиш в бідою вибралися на берег. Кіт глянув на озеро, й так йому недобре вчинилося, що аж затрясся, втерся лапками та й каже:

— Не буду я більше такий дурний, щоб лізти у воду. Помиюся я й на печі. А курочка собі:

— І я не буду дурна лізти більше у воду. Ліпше попорпаюся у попелі. При цьому зібралися і йдуть додому. Курочка скочила в купу пороху й од радості замахала крилами.

— Се моя купіль! Сто раз ліпша, як вода!

А кіт шмигнув до хижі, скочив на піч, замурчав і почав лапками митися. — Не проміняю я піч на озеро. На печі не треба плавати. І від того часу гуси купаються у воді, коти миються на печі, а кури порпаються в поросі.

Автор: Студия "Вестник"
Мир аудиокниги