Ведмідь і Павучок — українська казка

Перші художні твори, з якими знайомиться дитина — це казки. Через них вона пізнає світ добра і зла. Казки змальовують художні образи незавуальовано. В них дуже чітко видно позитивних і негативних героїв, казки конкретно вказують на те, що є добро, а що ні. В цьому їх особливість.

Переважно казки — це народна творчість, хоча до цього жанру зверталися і майстри слова, відомі письменники. Зокрема нам відомі казки Пушкіна, Андерсена.

Басні Крилова назвати казками ми не можемо, але в них відбувається те, що притамано усім казкам: тварини, рослини розмовляють, відчувають, люблять, переживають...

Ведмідь і Павучок — українська народна казка

Казка про взаємодопомогу. В ній мова йдеться про кмітливого Павучка, який врятував від смерті велетня Ведмедя.

Як це сталося, дізнайтеся, прослухавши відео.

Одного разу після довгої мандрівки по лісу Ведмідь заліз у cвій барліг й заснув. А коли прокинувся, то побачив, що по його лапі повзе Павучок.

– Що це ти собі надумав? По мені, ведмедеві, лазити?! – роздратовано закричав Ведмідь. Розсердився на павучка і хотів був його вбити.

Що міг вдіяти маленький павучок проти такого велетня

Читайте также:  Хоббит - описание книги и отзыв

– Дарeйте, дядьку! Я більше не буду, – почав благати Павучок ведмедя. – Відпустіть, я Вам ще в пригоді стану!
– Чим же ти, дрібнота, можеш мені послужити? – здивувався старий Ведмідь. – Яка може бути з тебе поміч?

Але все-таки пожалів маленького і відпустив.

Через деякий час у ліс прийшли мисливці. Ходять, блукають у лісній гущавині, то в один бік, то в другий, а дичини нема. Хотіли вже повертатися, але несподівано натрапили на сліди Ведмедя.

— О, Миколо, дивись! Та тож сліди!
— О, то мабуть ведмідь. То його сліди!

Отож мисливці почали за ним ганятися. Бідний ведмідь не знав куди подітися, щоб урятуватись від мисливців. Ось ось виб’ється із сил. Аж раптом угледів під величезною скелею яму і скочив туди. Павучок це бачив і одразу про все здогадався.

Поліз скоренько до тієї ями і швидко швидко обснував її густою павутиною. Потім став чекати, що буде далі. Посидів трохи, аж тут біжать мисливці. Прибігли й стали неподалік від скелі.

– А може наш бурмило сидить у тій ямі, що під скелею? – сказав один з мисливців.
– Та ні. Туди він не міг залізти – озвався другий мисливець. – Хіба не бачиш – там повно павутиння. Якби Ведмідь заліз туди, то павутиння порвав би, хіба не так?.
– Це правда! Це правда! Це правда! – підтвердили інші мисливці.

Постояли, покрутились та й пішли далі на пошуки. А старий бурмило сидить тихенько у тій ямі та від страху, ані живий, ані мертвий... Так злякався, бідолаха, що не смів навіть поворухнутись і сидів там довго довго. Та врешті вирішив визирнути, подивитись, чи немає якоїсь небезпеки. Лізе ведмідь з тої ями і очам своїм не вірить. Яма поснована густим павутинням. А павучок гойдається на ньому і сміється.

– Бачите, дядьку! – озвався він до ведмедя – Якби не моє павутиння, то Вас давно не було б на світі. Ви мене тоді пожаліли то і я Вас пожалів. Як кажуть: «Старе добро не забувається!»
– Щиро тобі дякую, Павуче, що ти врятував мене від смерті, – відповів зі сльозами на очах старий ведмідь.

Відтоді Ведмідь ставився до Павучка з великою повагою і вдячністю.

Автор: Студия "Вестник"
Мир аудиокниги


Подписаться на обновление блога

Введите свой e-mail адрес:

Поделись своим мнением!
Для оформления сообщений Вы можете использовать следующие тэги:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Мир аудиокниги — озвучивание аудиокниг! © 2018 ·   Войти   · Тема сайта и техподдержка от GoodwinPress Наверх

WordPress: 29.89MB | MySQL:77 | 0,264sec